| |
Дата розміщення: 19.04.2018
XI. Опис бізнесу
| Важливі події розвитку (у тому числі злиття, поділ, приєднання, перетворення,
виділ); |
В 1927 роцi в Харковi був заснований науково-дослiдний iнститут силiкатної промисловостi Народного комiсарiату важкої промиловостi СРСР, який в 1933 роцi став Українським науково-дослiдним iнститутом вогнетривiв. З травня 1995 року iнститут став вiдкритим акцiонерним товариством "Український науково-дослiдний iнститут вогнетривiв". В лютому 1998 року iнституту було присвоєно почесне iм'я видатного вченого, академiка НАН України, колишнього директора А.С. Бережного. Рішенням загальних зборів акціонерів від 12–27 квітня 2011 року у відповідності до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” було змінено найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного” на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВОГНЕТРИВІВ ІМЕНІ А.С. БЕРЕЖНОГО”. |
| організаційна структура емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші
відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив
розвитку, зміни в організаційній структурі відповідно до попередніх звітних періодів; |
Iнститут має досконалу структуру, поєднуючи наукову частину та дослiдне виробництво. До складу наукової частини входить 5 лабораторiй, з яких – дві технологiчні, якi займаються розробками технологій виробництва та застосуванням вогнетривiв та дві випробувальні лабораторії, які проводять хімічні, фізико-механічні, теплофізичні, термомеханічні випробування вогнетривів та вогнетривкої сировини та лабораторія метрологічного забезпечення вогнетривких підприємств; конструкторська група, вiддiли та служби апарату управлiння та загально-iнститутського персоналу. Дві випробувальнi лабораторiї об’єднано у випробувальний центр. До дослiдного виробництва входять технологiчний та ремонтно-механiчний цехи. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв немає. |
| середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб), середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб), чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб), фонду оплати праці. Крім того, зазначаються факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року. Зазначається кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента; |
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб): 104. Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб): 7. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб): 69. Фонд оплати праці: 10463,4 тис. грн. Фонд оплати праці збільшився на 4655,7 тис. грн. або на 80,2 % в результаті збільшення з 01.01.2017 р. мінімальної зарплати відповідно до Бюджету України на 2017 р. та виплати індексації грошових доходів. Кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента. В інституті працює заочна аспірантура. В інституті працює комісія з атестації інженерно-технічних та наукових працівників, яка затверджена наказом по інституту та комісія по перевірці знань з присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам дослідного виробництва. |
| належність емітента до будь-яких об'єднань підприємств, найменування та місцезнаходження об'єднання, зазначаються опис діяльності об'єднання, функції та термін участі емітента у відповідному об'єднанні, позиції емітента в структурі об'єднання; |
Емітент не належить до будь-яких об'єднань підприємств. |
| спільна діяльність, яку емітент проводить з іншими організаціями, підприємствами, установами, при цьому вказуються сума вкладів, мета вкладів (отримання прибутку, інші цілі) та отриманий фінансовий результат за звітний рік по кожному виду спільної діяльності; |
Емітент не проводить спільної діяльності з іншими організаціями, підприємствами, установами. |
| будь-які пропозиції щодо реорганізації з боку третіх осіб, що мали місце протягом
звітного періоду, умови та результати цих пропозицій; |
Пропозицій щодо реорганізації з боку третіх осіб не було. |
| опис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості
запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо); |
Облікова політика у Публічному акціонерному товаристві "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" регламентується Законодавством України та Наказом по Товариству "Про облікову політику інституту" від 11.01.2016 р. № 1. Основні аспекти облікової політики: Принципи оцінки фінансових показників. Фінансова звітність підготовлена у відповідності з принципом обліку по фактичним витратам, за виключенням фінансових інструментів, що оцінюються по справедливій вартості, зміни якої відображаються в складі прибутку або збитку за період, і активів, наявних для продажу, що відображаються по справедливій вартості. Функціональна валюта і валюта представлення даних фінансової звітності. Функціональною валютою інституту є українська гривня, яка є національною валютою України, найкращим чином відображає економічну сутність більшості операцій, що проводяться інститутом і пов’язаних з ними обставинами, впливаючи на її діяльність. Результати зовнішньоекономічної діяльності інституту перераховуються із валюти в гривню. Всі виникаючі в результаті курсові різниці враховуються в якості окремого компоненту капіталу як накопичені курсові різниці. Українська гривня є також валютою представлення фінансової звітності за Міжнародними стандартами. Всі дані фінансової звітності округлені з точністю до цілих тисяч гривень. З метою формування показників фінансової звітності підприємства встановити кордон суттєвості в розмірі 0,5 тис. грн., що означає: всі матеріальні цінності вартістю до 500,00 грн. у складі запасів не відображаються, а списуються на операційні витрати при виписки зі складу. Головному бухгалтеру забезпечити дотримання в інституті встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності. Забезпечити в інституті дотримання основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повноти висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, пріоритету історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Використання оцінок і суджень. Керівництво використовує ряд оцінок і припущень по відношенню представлення активів і зобов’язань і розкриття умовних активів і зобов’язань при підготовці фінансової звітності у відповідності з вимогами МСФЗ. Фактичні результати можуть відрізнятися від вказаних оцінок. Припущення і зроблені на їх основі розрахункові оцінки постійно аналізуються на предмет необхідності їх зміни. Зміни в розрахункових оцінках признаються в тому звітному періоді, коли ці оцінки були переглянуті. 9. Основні положення облікової політики Положення облікової політики, описанні далі, застосовуються послідовно до першого звітного періоду (2012 рік) і порівняльної інформації за попередній період, яка представлена в фінансовій звітності. Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. З 1 січня 2012 року інститут прийняв МСФЗ (IFRS) 1 “Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності”. Перша фінансова звітність по МСФЗ інститутом складена на 31 грудня 2012 року. Порівняльна інформація подається в фінансовій звітності станом на 31 грудня 2013 року. Операції в іноземній валюті. Операції в іноземній валюті переводяться у гривню, по валютним курсам, що діяли на дати здійснення операцій. Грошові активи і зобов’язання, виражені в іноземній валюті станом на звітну дату, переводяться в гривню по валютному курсу, що діяв на звітну дату. Прибуток або збиток від операцій з грошовими активами і зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті, являє собою різницю між курсами валюти станом на початок періоду та перерахований по курсу валюти за станом на кінець звітного періоду. Курсові різниці, що виникають в результаті переказу в іноземну валюту, відображаються у складі прибутку або збитку. Основні засоби. Власні активи. Об'єкти основних засобів відображаються у фінансовій звітності за фактичними витратами за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення. Оцінку справедливої вартості основних засобів на дату переходу на МСФЗ інститут не здійснював, оскільки вартість проведення такої переоцінки суттєво перевищує вигоди користувача Основними засобами інституту є матеріальні активи, очікуваний строк використання яких більше 1 року. Первісна вартість основних засобів включає ціну придбання, непрямі податки, імпортні мита, які пов’язані з придбанням основних засобів і не підлягають відшкодуванню, витрати на установку та налагодження основних засобів, доставку, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні до використання із запланованою метою. Первісна оцінка витрат з демонтажу і вивозу основного засобу і відновлення зайнятої території – ці зобов’язання оцінюються інститутом в рамках придбання активу або як результат діяльності протягом певного періоду часу. У разі якщо об'єкт основних засобів складається з декількох компонентів, що мають різний строк корисного використання, такі компоненти відображаються як окремі об'єкти основних засобів. Вартість заміни тих компонентів основних засобів, які визнаються окремо, капіталізується, а балансова вартість замінених компонентів списується. Інші подальші витрати капіталізуються тільки в тих випадках, коли вони призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від основного засобу. Всі інші витрати визнаються у звіті про фінансові результати у складі витрат у тому періоді, в якому вони понесені. Припинення визнання основних засобів відбувається після їх вибуття або в тих випадках, коли подальше використання активу, як очікується, не принесе економічних вигод. Прибуток і збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння отриманих коштів та балансовою вартістю цих активів і визнаються у звіті про фінансові результати. Матеріальні активи можуть бути віднесені до основних засобів або інших необоротних активів у тому випадку, якщо очікуваний термін їхнього використання більше одного року і вартістю більше ніж 6000,00 грн. Ліквідаційну вартість основних засобів 3 групи установити в розмірі 5% від залишкової вартості. а ліквідаційна вартість інших груп основних засобів прирівнюється до нуля. Основні засоби інституту класифікують за такими групами: група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої; група 4 – машини та обладнання, з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та або програм, які визнаються нематеріальним активом), ксерокси, інші інформаційні системи, комутатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, факси, радіостанції, обладнання зв’язку, вартість яких перевищує 6 000,00 гривень; група 5 – транспортні засоби (в т.ч.: автомашини, причепи, трактори та інше); група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі); група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи. Амортизація. Амортизація основних засобів починається з місяця, наступного за місяцем, коли такий актив стає придатним до використання. Амортизація нараховується з використанням прямолінійного методу шляхом списання вартості, яка амортизується протягом строку корисного використання активу. При введенні в експлуатацію встановлюються індивідуальні терміни корисного використання для окремих основних засобів виходячи з дійсного стану таких об’єктів (будівлі та споруди 20-50 років, машини та устаткування 10-15 років, інструменти, прилади та інші основні засоби 4-8 років). Строки використання основних засобів переглядаються у випадках: - зміни економічних вигод від використання груп (видів) основних засобів – комісією; - при капіталізації витрат (або при частковому списанню) окремого об’єкта основних засобів – робочою комісією. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат (капіталізованих), пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція, заміна деталей тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта та продовжують термін його корисного використання. Витрати на ремонт та технічне обслуговування, які не відповідають описаним вище критеріям капіталізації, а також на підтримання об’єкта в робочому стані, включаються в звіт про сукупний дохід за період, до якого вони відносяться. Доходи чи витрати від вибуття основних засобів визначаються шляхом порівняння надходжень від реалізації та балансової вартості і включаються в інші доходи або витрати від звичайної діяльності. Товариство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Якщо у первинних документах, якими оформлюється придбання (виготовлення) основних засобів чи введення їх в експлуатацію безпосередньо не зазначається мета використання основного засобу (виробниче чи невиробниче використання), вважати, що основний засіб призначається для виробничого використання. У протилежному разі, якщо основний засіб призначається для невиробничого використання, про це обов'язково повинно бути зазначено у первинних документах, якими оформлюється придбання, виготовлення чи введення в експлуатацію таких невиробничих основних засобів. Амортизацію діамантового інструменту ( шліфувальних кругів) вартістю понад 1000,00 грн. і терміном використання менше одного року нараховувати з застосуванням виробничого методу, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизованої вартості на загальний обсяг продукції, що інститут очікує виконати з використанням даного інструмента. МШП. Знос МШП з терміном використання більше 1 року і необоротних матеріальних активів при введенні в експлуатацію нараховувати в розмірі 100 %. Списання інструментів та інших необоротних матеріальних активів проводити на підставі акту списання. Нематеріальні активи. Придбані нематеріальні активи відображаються у фінансовій звітності за фактичними витратами за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення. Витрати на придбання ліцензій на спеціальне програмне забезпечення та його впровадження капіталізуються у вартості відповідного нематеріального активу. Амортизація по нематеріальних активах нараховується за методом рівномірного нарахування зносу протягом передбачуваного строку їх корисного використання і відображається у складі прибутку або збитку. Терміни корисного використання нематеріальних активів визначається окремо наказом по інституту в момент придбання нематеріального активу. ЗАПАСИ. Одиницею запасів з метою бухгалтерського обліку вважати вид запасів. Придбані (отримані) запаси зараховувати на баланс по собівартості, визначеною в П(С)БО № 9. Первісну вартість запасів, виготовлених власними силами, визначити згідно П(С)БО № 16. При відпусканні запасів у виробництво, продаж та при іншому вибутті запасів їхня оцінка здійснюється за середньозваженою собівартістю по системі постійного обліку. Період обліку один місяць. Запаси обліковуються по однорідним групам: сировина і матеріали; паливо; тара і тарні матеріали; запасні частини; малоцінні та швидкозношувані предмети; незавершене виробництво; готова продукція; ТЗР. Витрати, пов’язані з придбанням і заміною шин і акумуляторів відносити до витрат того періоду, у якому вони були здійснені. Підставою для списання є Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 08.12.1997 р. № 420. Для основних засобів, на які відсутні Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин (електронавантажувачі, електрокари) підставою для списання є фізичний стан та виконання умов техніки безпеки. Сума транспортно-заготівельних витрат узагальнювати на субрахунку 289 ТЗР з щомісячним розподілом між субрахунками запасів на початок місяця, що передує Визначити період закриття фінансових результатів діяльності – місяць. Дебіторську заборгованість за науково-технічну продукцію (НТП) у балансі відображати по вартості реалізації на дату балансу за винятком резерву сумнівних боргів. Резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості за виконані НТП установлювати прямим розрахунком відповідно до умов договору ( акту здачі-приймання НТП0 і терміну оплати. Дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість - це договірні вимоги, що пред’являються покупцям та іншим особам на отримання грошових коштів, товарів або послуг. Для цілей фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується як поточна (отримання очікується протягом поточного року або операційного циклу) або як довгострокова (дебіторська заборгованість, яка не може бути класифікована як поточна). Первинне визнання дебіторської заборгованості відбувається по справедливій вартості переданих активів. В фінансовій звітності короткострокова дебіторська заборгованість оцінюється та відображається за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації дебіторської заборгованості оцінюється враховуючи представлені знижки, повернення товарів та безнадійної заборгованості. Безнадійною визнається заборгованість, якщо існує впевненість у її неповерненні боржником і відповідає одному з відзнак: а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки; - прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або у зв’язку з їх ліквідацією; и) борг пробачено у т.ч. за умовами мирової угоди, і) подано позов до суду про стягнення заборгованості з контрагента, але суд його відхилив. Сумнівною визнається заборгованість за професійним судженням керівництва та бухгалтера, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, залежить від обставин (боржник не виконує своїх зобов’язань у встановлений договором строк (більше 1 року) , не відповідає на претензію або відхиляє її та інш.). Зменшення корисності активів для дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом, може бути двома шляхами: прямим списанням частини дебіторки на витрати або через попереднє створення резерву. А) якщо Товариство приймає рішення не створювати резерв під знецінення фінансової дебіторки, списання суми знецінення боргу проводиться напряму через витрати за фактом знецінення без створення резерву, Б) якщо Товариство приймає рішення по поточній дебіторській заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю і для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислювати резерв під знецінення (аналог резерву сумнівних боргів). Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності. Під різні види дебіторської заборгованості можуть застосовуватися різні методи розрахунку резерву. Для визначення величини резерву аналізується заборгованість споживачів з терміном непогашення понад 12 місяців. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів та основується на професійному судженні бухгалтера та керівника інституту, у зв’язку з чим вважається, що до моменту коли інститут отримує інформацію, що свідчить про неплатоспроможність, платоспроможність дебіторів вважається доброю або задовільною і розмір резерву може приймати нульовий вираз інститут визначає величину резерву сумнівних боргів саме методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. Для відображення безнадійної дебіторської заборгованості в інституті створюється резерв сумнівних боргів. Для визначення величини резерву аналізується заборгованість споживачів з терміном непогашення понад 12 місяців. Дебіторську заборгованість за науково-технічну продукцію (НТП) у балансі відображати по вартості реалізації на дату балансу за винятком резерву сумнівних боргів. Резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості за виконані НТП установлювати прямим розрахунком відповідно до умов договору ( акту здачі-приймання НТП) і терміну оплати. Визнання доходів. Дохід (виручка) від реалізації товарів, робіт, послуг визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов на основі принципу нарахування : - сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; - є ймовірність надходження економічних вигід, пов’язаних з операцією; - можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; - можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв’язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення. Для оцінки ступеню завершеності операції використовується метод огляду виконаної роботи. Дохід від реалізації науково – технічної продукції (які для інституту є товаром) визнається тоді, коли фактично відбувся перехід від продавця до покупця значних ризиків, вигід та контроль над активами (право власності передано) та дохід відповідає всім критеріям визнання. У відповідності з МСБО 18, МСБО32 та МСБО39. Особливих вимог визнання доходу від реалізації товарів відповідно з політикою інституту не визначено. В разі надання інститутом послуг по виконанню робіт, обумовлених контрактом, протягом узгодженого періоду, доходи визнаються у тому звітному періоді, в якому надані послуги. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи. Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами інституту згідно МСФЗ. Доход визнавати на дату підписання акту здачі-приймання НТП. Платежі за договорами операційної оренди визнаються у прибутку або збитку рівномірно на всьому протязі терміну дії оренди. Витрати відображати в балансі одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, а в звіті про фінансові результати відображати одночасно з доходами, для одержання яких вони понесені. Визнання витрат. Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів. Витрати визнаються у Звіті про прибутки та збитки витратами певного періоду за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Витрати які не можливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Склад витрат. Собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг, класифікація адміністративних витрат і витрат на збут здійснюється згідно з МСФЗ. Бухгалтерський облік витрат ведеться з використанням рахунків класу 9. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: - прямі матеріальні витрати; - прямі витрати на оплату праці; - інші прямі витрати; - змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються інститутом. До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, які безпосередньо відносяться на конкретний об’єкт витрат. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, палива, електроенергія на процес виробництва продукції, інше. До складу загальновиробничих витрат включаються: - витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень персоналу тощо); - амортизація основних засобів загальновиробничого призначення; - амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення; - витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; - витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, робіт, витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); - витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; - витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); - витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища; - інші витрати. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати), виходячи з фактичних обсягів звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються інститутом. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління інститутом: - загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); - витрати на службові відрядження і утримання апарату управління інституту та іншого загальногосподарського персоналу; - витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); - винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); - витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); - амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; - витрати на врегулювання спорів у судових органах; - податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); - плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; - інші витрати загальногосподарського призначення. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): - митні та брокерські послуги, - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); - витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; - витрати на транспортні послуги, - витрати на страхування вантажу, - інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. До інших операційних витрат включаються: - витрати на дослідження та розробки відповідно до МСФЗ - сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; - втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю інституту); - втрати від знецінення запасів; - нестачі й втрати від псування цінностей; - визнані штрафи, пеня, неустойка; - інші витрати операційної діяльності. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: - матеріальні затрати; - витрати на оплату праці; - відрахування на соціальні заходи; - амортизація; - інші операційні витрати. Податки на прибуток визнаються витратами згідно з МСФЗ. До витрат майбутніх періодів відносяться раніше сплачена орендна плата за майбутні періоди, суми за підписку періодичних видань, раніше сплачені рекламні послуги та суми страхових платежів, вартість торгових патентів, вартість строкових ліцензій та інших спеціальних дозволів, а також всі інші витрати, що стосуються наступного облікового періоду. На Товаристві використовуються передбачені діючими законодавчими актами граничні норми добових на службові відрядження, гранична величина розрахунків готівкою, терміни подачі звіту про використання коштів, тощо. Оренда. Відповідно до МСБО 17 «Оренда» оренда класифікуються як операційна. Витрати за операційною орендою списуються на витрати поточного періоду протягом відповідного терміну оренди. Знецінення активів. Станом на кожну звітну дату фінансовий актив, не віднесений до категорії фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку за період, оцінюється на предмет наявності об'єктивних свідчень його можливого знецінення. Фінансовий актив є знеціненими, якщо існують об'єктивні свідчення того, що після первісного визнання активу відбулася подія, що спричинило збиток, і що ця подія справила негативний вплив на очікувану величину майбутніх грошових потоків від даного активу, величину яких можна надійно розрахувати. До об'єктивних свідченнями знецінення фінансових активів (включаючи часткові цінні папери) можуть ставитися неплатежі або інше невиконання боржниками своїх обов'язків, реструктуризація заборгованості перед інститутом на умовах, які в іншому випадку інститутом навіть не розглядалися б, ознаки можливого банкрутства боржника або емітента. Резерви. Резерв майбутніх витрат і платежів ( на відпустки, виплати щорічної винагороди за вислугу років, винагороди за підсумками роботи за звітний рік) визначати щорічно до 30.01. Для цього ПВВ надає в бухгалтерію затверджений директором розрахунок на створення резервів за вислугу років та тарифних відпусток робітників. До складу витрат майбутніх періодів включати суми витрат, нарахованих протягом поточного періоду, які будуть використані в наступних звітних періодах. Акціонерний капітал и дивіденди. Звичайні акції відображаються у складі власних коштів. Можливість інституту оголошувати і виплачувати дивіденди підпадає під регулювання чинного законодавства України. Дивіденди відображаються у фінансовій звітності як розподіл нерозподіленого прибутку в міру їх оголошення. Оподаткування. Сума податку на прибуток включає суму поточного податку за рік. Податок на прибуток відображається у складі прибутку або збитку в повному обсязі. Поточний податок на прибуток розраховується виходячи з передбачуваного розміру оподатковуваного прибутку за звітний період з урахуванням ставок з податку на прибуток, які діяли станом на звітну дату, а також суми зобов'язань, що виникли в результаті уточнення сум податку на прибуток за попередні звітні періоди. Виплати працівникам. При визначенні величини зобов'язань щодо короткострокових винагород співробітників дисконтування не застосовується, і відповідні витрати визнаються по мірі виконання співробітниками своїх трудових обов'язків. Прибуток на акцію. Інститут представляє показники чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію. Чистий прибуток на акцію розраховується як частка від ділення прибутку або збитку, що належать власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій, що знаходяться в обігу протягом звітного періоду. Звітність по сегментам. Операційний сегмент являє собою компонент інституту, який залучений в комерційну діяльність, від якої він отримує прибутку, або несе збитки (включаючи прибутки та збитки щодо операцій з іншими компонентами інституту), результати діяльності якого регулярно аналізуються особою, відповідальною за прийняття операційних рішень при розподілі ресурсів між сегментами і при оцінці фінансових результатів їх діяльності, і щодо якої доступна фінансова інформація. |
| основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, за рахунок продажу яких емітент отримав 10 або більше відсотків доходу за звітний рік, у тому числі обсяги виробництва (у натуральному та грошовому виразі), середньореалізаційні ціни, суму виручки, окремо надається інформація про загальну суму експорту, а також частку експорту в загальному обсязі продажів, перспективність виробництва окремих товарів, виконання робіт та надання послуг; залежність від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; основні ризики в діяльності емітента, заходи емітента щодо зменшення ризиків, захисту своєї діяльності та розширення виробництва та ринків збуту; про канали збуту й методи продажу, які використовує емітент; про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін; інформацію про особливості стану розвитку галузі виробництва, в якій здійснює діяльність емітент, рівень впровадження нових технологій, нових товарів, його становище на ринку; інформацію про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) емітента; перспективні плани розвитку емітента; кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання, у разі якщо емітент здійснює свою діяльність у декількох країнах, необхідно зазначити ті країни, у яких емітентом отримано 10 або більше відсотків від загальної суми доходів за звітний рік; |
Основним видом діяльності інституту відповідно Довідки Головного управління статистики у Харківській області є „Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук”. Інститут виробляє науково-технiчну продукцiю у вигляді дослідних партій, практично, усiх видiв вогнетривiв для всiх галузей промисловостi, а саме для: - доменних печей та допомiжних пристроїв; - коксових печей; - мартенiвських печей, електропечей, кисневих конвертерiв; - прокатного та ливарного виробництва (агрегатiв термiчної та термомеханiчної обробки металу, вагранок); - розливу та вакуумування сталi, футеровки сталерозливних та промiжних ковшiв, установок МБЛЗ; - виробництва та служби неформованих матерiалiв, бетонiв, цементiв, мас. Iнститут працює над розробкою технологiй виробництва легковагих, волокнистих, карбiдкремнiйових, кремнеземистих, алюмосилiкатних, глиноземних, цирконiйових, діоксидцирконієвих вогнетривiв для металургiйної, енергетичної, скляної, керамiчної, хiмiчної, машинобудування та iнших галузей промисловостi. Iнститут також працює в напрямках „Стандартизацiя вогнетривкої продукції”, „Метрологiчне забезпечення вогнетривких пiдприємств гiрничо-металургiйного комплексу”. Загальний обсяг реалізації в 2017 р. склав 36,9 млн. грн., випущено 280,7 т вогнетривів. Обсяг реалізації продукції на експорт склав 25,2 млн. грн. Основні споживачі продукції інституту в Україні: ПАТ „Кременчуцький завод технічного вуглецю”, АТ „Мотор Січ”, ТОВ „Мотордеталь-Конотоп”, ДП „Івченко-Прогрес”, ПАТ „Арселор Миттал Кривий Ріг” та інші. Серед закордонних споживачів – АТ „Полоцк-Стекловолокно”, НВ ТОВ „Соликс” (республіка Білорусь) та підприємства Російської Федерації ТОВ „Омсктехуглерод”, ВАТ „Полигран”, ТОВ „Индастриал Даймонд”. Основні постачальники сировини – ТОВ „КСК-Альянс” – з постачання електрокорунду різних фракцій, ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” – з постачання глинозему, ПрАТ „Макрохім” – з постачання окису хрому, ТОВ „АлоксГруп7” – з постачання глинозему, АТ „Ковдорськимй ГОК” – з постачання баделеїтового порошку. На ринку вогнетривів працюють вогнетривкі заводи України і закордонні фірми, серед них відомі транснаціональні фірми RHI-Magnesita, Calderys, Vesuvius та інші, китайські фірми, зокрема Puyang Refractories, LIRR Materials, Yingkov Xinghe Refractories Co, Liaoning Dalmond Refractories Co, Henan Xibao Metalurgy Materials. Активно працюють на ринку України російські фірми, це, в першу чергу, Магнезит, Керамет та інші. Усе це створює жорсткі умови для конкуренції на ринку вогнетривів і задача інституту – постійно обновляти асортимент і якість продукції, що випускається, за рахунок проведення наукових досліджень і розробок технологій в галузі вогнетривів за рахунок власних коштів. Продукція, яку випускає інститут є конкурентоспроможною як за якістю, так і за ціною. Планом розвитку інституту на 2018 рік передбачено обсяг реалізації 18 млн. грн., в т.ч. на експорт близько 9 млн. грн. |
| основні придбання або відчуження активів за останні п'ять років. Якщо
підприємство планує будь-які значні інвестиції або придбання, пов'язані з його господарською діяльністю, їх
необхідно описати, включаючи суттєві умови придбання або інвестиції, її вартість і спосіб
фінансування; |
В період з 2013 по 2017 рік підприємством було придбано виробничих основних засобів та необоротних матеріальних активів загальною вартістю 135,2 тис.грн., у т.ч. машин та обладнання – 49,7 тис.грн., транспортних засобів – 0 тис.грн., інструментів, приладів, інвентарю – 16,0 тис.грн. Проведено реконструкції та модернізації виробничих основних засобів на суму 416,5 тис.грн. Основні придбання за 2013 рік: 1. Сушка камерна Основні придбання за 2014 рік: 1. Завіса повітряна AeroBlask-K-60-35-BH-Л-2800 2. Камерні сушарки – 2 шт. За 2015 рік основних придбань немає. Основні придбання за 2016 рік: Системний блок DELL OptiPlex 380SFFC2D. Основні придбання за 2017 рік: 1. Візок ручний гідравлічний 1220х550х85 мм. 2. Теплова пушка 9000ТП, 9 кВт 380 В. 3. Комп’ютер з монітором 17 Samsung. 4. Ноутбук HP Compag 6730b бв. 5. Кондиціонер спліт-система Neoclima NS/NU-24 ANEw У 2013 році – відчуження не було. У 2014 році – відчуження не було. У 2015 році – відчуження не було. У 2016 році – відчуження не було. У 2017 році – списано 32 одиниці основних засобів, які мали нульову залишкову вартість та 5 одиниць, які мали ліквідаційну вартість. |
| правочини з власниками істотної участі, членами наглядової ради або членами виконавчого органу, афілійованими особами, зокрема всі правочини, укладені протягом звітного року між емітентом або його дочірніми/залежними підприємствами, відокремленими підрозділами, з одного боку, і власниками істотної участі, членами наглядової ради або членами виконавчого органу, з іншого боку. За цими правочинами зазначаються: дата, сторони правочину, його зміст, сума, підстава укладання та методика ціноутворення, застосована емітентом для визначення суми правочину та за необхідності інша інформація; |
Правочинів з власниками істотної участі, членами Наглядової ради або членами виконавчого органу, афілійованими особами не було. |
| основні засоби емітента, включаючи об'єкти оренди та будь-які значні
правочини емітента щодо них; виробничі потужності та ступінь використання обладнання; спосіб утримання
активів, місцезнаходження основних засобів. Крім того, необхідно описати екологічні питання, що можуть
позначитися на використанні активів підприємства плани капітального будівництва,
розширення або удосконалення основних засобів, характер та причини таких планів, суми видатків, у тому числі
вже зроблених, опис методу фінансування, прогнозні дати початку та закінчення діяльності та очікуване
зростання виробничих потужностей після її завершення; |
Обмеження на використання майна немає. Ступінь використання основних засобів – 100 %, ступінь зносу – 82,5 %. Балансова (залишкова) вартість основних засобів виробничого призначення на кінець періоду складає 2233 тис. грн., в тому числі будівлі та споруди – 1619 тис. грн., машини та обладнання – 599 тис. грн., транспорт – 16 тис. грн., інші – 39 тис. грн. За 2017 рік було придбано основних засобів на суму 30 тис. грн. У 2017 році також були списані 32 одиниці основних засобів, які мали нульову залишкову вартість та 5 одиниць, які мали ліквідаційну вартість. Усі списані основні засоби були морально і фізично зношені. Крім того була зроблена дооцінка основних засобів. Станом на 31.12.2017 року законсервованих об'єктів основних засобів немає. Балансова (залишкова) вартість переданих в оперативну оренду основних засобів в 2017 році становить 245 тис. грн., що складає 9,9 % від загальної суми об'єктів основних засобів, що числиться на балансі ПАТ. Машини та обладнання у процентному відношенні до загальної суми об'єктів, що числяться на балансі основних засобів складають 22,6 % із зносом 89,3 %, транспортні засоби – 0,7 % із зносом 95,0 %, інструменти, прилади, інвентар 1,6 % із зносом 90,0 %, малоцінні необоротні активи склали 15,3 % від загальної суми основних засобів із зносом 100,0 %, бібліотечний фонд склав – 0,1 % із зносом 100,0 %. Станом на 31.12.2017 року на балансі товариства значиться нематеріальних активів на суму 138 тис. грн. по первісній вартості. Нарахований знос, який складає 116 тис. грн., залишкова вартість на 31.12.2017 р. становить 23 тис. грн. |
| проблеми, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від
законодавчих або економічних обмежень; |
Серед найбільш істотних проблем, що впливають на діяльність інституту, є нестабільність фінансово-економічної ситуації в Україні, постійне підвищення цін на сировину, енергоносії, а також воєнні дії на сході України. |
| факти виплати штрафних санкцій (штраф, пеня, неустойка) і компенсацій за
порушення законодавства; |
Штрафи та пені за порушення законодавства в 2017 році склали 96634 грн. |
| опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого
капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента;
|
Товариство працює в умовах повного госпрозрахунку та самофінансування. Структура капіталу товариства станом на 31.12.2017 р. становить: - статутний капітал - 166 тис. грн. - інший додатковий капітал - 3972 тис. грн. - резервний капітал - 41 тис. грн. - нерозподілений прибуток - 2184 тис. грн. Всього - 6363 тис. грн. Статутний капітал за станом на 31.12.2017 р. був незмінний і становить 166 тис. грн. Додатковий капітал станом на 31.12.2017 р. склав 3972 тис. грн., у складі якого 91,1 % (3360 тис. грн.) становить індексація основних фондів минулих років, 177 тис. грн. складає дооцінка основних засобів згідно П(с)БО № 7, 4,0 тис. грн. вартість безоплатно отриманих активів, 38 тис. грн. фонд розвитку виробництва. У звітному 2017 році відрахувань в резервний капітал не здійснювалось тому, що був набраний рівень 25 % від статутного капіталу. У звітному періоді прибуток від звичайної діяльності до оподаткування склав 1298 тис. грн. Податок на прибуток склав 234 тис. грн. Чистий прибуток від звичайної діяльності становить 1064 тис. грн. Фінансове положення товариства за станом на 31.12.2017 р. характеризується нижченаведеними показниками: - Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне сплатити у випадку успішної реалізації його оборотних активів, у вигляді поточних фінансових інвестицій, та інкасації поточної дебіторської заборгованості. Коефіцієнт покриття на кінець періоду відповідає оптимальному значенню. Станом на 31.12.2017р. Товариство мало в своєму розпорядженні 3,0 грн. оборотних активів на кожну 1 грн. поточних зобов'язань. - Коефіцієнт абсолютної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. Станом на 31.12.2017р. значення показника абсолютної ліквідності задовільний. - Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Станом на 31.12.17р. 60 % валюти балансу покриті власним капіталом. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 60,0 грн. складають власні кошти (власний капітал). - Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності) - показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Станом на 31.12.17р. значення показника становить 2,3. На кожну 1 грн. залучених коштів припадає 2,3 грн. власних коштів. Так само як і у 2016 році, значення показників фінансової стійкості Товариства на 31.12.2017року відповідають нормативним, що характеризує Товариство як фінансово стійке, тобто ризики ліквідності у Товариства не загрожують погіршенням фінансового становища у зв’язку з тим що всі вони, за виключенням показника коефіцієнта автономії (фінансової незалежності), відповідають нормативам та перевищують їх, тому незначні коливання цих показників не створюють загрозу платоспроможності Товариства. |
| вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та очікувані прибутки від виконання цих договорів; |
У 2017 роцi портфель замовлень склав більше 41,0 млн. грн. Всi оплаченi договори виконано в повному обсязi з високою якiстю. Обсяг виконаних робіт склав 36,9 млн. грн. Не виконувались договори, якi не були замовниками повністю або частково оплаченi на суму 4,1 млн. грн. |
| стратегія подальшої діяльності емітента щонайменше на рік (щодо розширення виробництва,
реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність
емітента в майбутньому); |
Основною метою Товариства в 2018 році є здійснення науково-технічної діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів та працівників Товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання вартості акцій, отримання акціонерами дивідендів шляхом збільшення обсягів реалізації, подальшого розвитку матеріальної бази та посилення науково-виробничого потенціалу. Продовжує залишатися актуальним підвищення конкурентоспроможності створюваної науково-технічної продукції, зниження її собівартості, підвищення якості, підвищення продуктивності праці, розширення асортименту продукції та ринків збуту. Найбільш важливими напрямками діяльності інституту є: 1. Продовження робіт зі створення нових і удосконалення існуючих технологій вогнетривів. 2. Дослідження впливу добавки глинозему марки Salox-M-S1 та активного глинозему марки Nabalox NO 635 на основні показники властивостей зразків із плавленого ZrO2, стабілізованого ~ 10 % Y2О3. 3. Порівняльні дослідження впливу диспергуючих добавок Castament марок FS 65 та FW 10+ FS 10 на властивості вібролитих корундопериклазових зразків тиглів для індукційних печей. 4. Дослідження впливу вологості маси та тиску пресування на властивості пресованих корундооксидцирконійсилікатних вогнетривів для скловарних печей. 5. Дослідження впливу комбінованої добавки оксидів хрому і цирконію на властивості низькоцементного корундового бетону для служби в реакторах виробництва технічного вуглецю. 6. Освоєння технології виготовлення корундошпінельних пробок нового типорозміру для донної продувки металу в сталерозливних ковшах. 7. Удосконалення технології корундової кераміки. 8. Дослідження впливу корундооксидцирконійсилікатного матеріалу на властивості корундового вогнетриву на сіалоновій зв’язці. 9. Освоєння технології виготовлення карбідкремнієвих вогнетривів на нітридкремнійвміщуючій зв’язці з вуглецьвміщуючою добавкою Carbonxide. 10. Дослідження впливу кількості кварцевміщуючої добавки на властивості мулітокорундової бетонної суміші. 11. Дослідження впливу речовинного складу на властивості безцементної бетонної суміші основного складу та зразків із неї. 12. Освоєння технології виготовлення набивної мулітокорундової маси з добавкою бою корундооксидцирконійсилікатних виробів. 13. Дослідження впливу кількості добавки сферичного глинозему марки AloxX Spheres99 на властивості набивної мулітокорундової маси та зразків із неї. 14. Освоєння удосконаленої технології виготовлення маси із діоксиду цирконію, стабілізованого СаО, на фосфатній зв’язці оптимального складу 15. Освоєння технології виготовлення вогнетривких бетонних виробів нових типорозмірів. 16. Освоєння технології виготовлення низькоцементної бетонної суміші основного складу. 17. Проведення робіт по гармонізації стандартів України з міжнародними стандартами ISO. 18. Продовження робіт зі стандартизації вогнетривкої продукції, метрологічне забезпечення вогнетривких підприємств. 19. Продовження робіт по удосконаленню діючих і створенню нових сучасних методик випробувань і досліджень вогнетривкої сировини і виробів. 20. Продовження робіт по удосконаленню системи якості інституту згідно ISO 9001-2018 та випробувального центру згідно ISO 17025-2006. 21. Посилення роботи по прийому молодих наукових кадрів та працівників робочих і інших спеціальностей. 22. Продовження роботи по зниженню загальновиробничих витрат та витрат на збут науково-технічної продукції інституту. Співробітники інституту в 2018 році повинні опублікувати 25 наукових статей, подати 4 заявки на винаходи, приймати активну участь в науково-технічних семінарах, конференціях, виставках та ін. Необхідно продовжити виконання заходів по економній витраті сировини, матеріалів, палива, електроенергії і води. Продовжити виконання ремонтних робіт в будівлях і спорудах інституту, а також продовжити проведення природоохоронних заходів, заходів по охороні праці і протипожежній безпеці. |
| опис політики емітента щодо досліджень та розробок, вказати суму витрат на дослідження та розробку за звітний рік; |
Інститут проводить за власні кошти дослідження з розробки технологій нових видів вогнетривів та удосконалення діючих. В 2017 році на ці цілі витрачено 181,3 тис. грн. |
| судові справи, за якими розглядаються позовні вимоги у розмірі
на суму 10 або більше відсотків активів емітента або дочірнього
підприємства станом на початок року, стороною в яких виступає емітент,
його дочірні підприємства, або судові справи, стороною в яких виступають
посадові особи емітента (дата відкриття провадження у справі, сторони, зміст та розмір позовних
вимог, найменування суду, в якому розглядається справа, поточний стан розгляду). У разі відсутності судових
справ про це зазначається; |
Судових справ не було. |
| інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та
результатів діяльності емітента, у тому числі за наявності інформацію про результати та аналіз
господарювання емітента за останні три роки у формі аналітичної довідки в довільній формі. |
Товариство рейтингування не проходило, тому звіт уповноваженого рейтингового агентства до звіту не надається. |
|
Телефон: 
e-mail: